|
|
|
|
|
Помочь проекту |
|
|
|
02.09.1946
|
|
Після війни село стало моноетнічне. Поляки і євреї зникли. Їхні замкнуті в собі невеликі громади не залишили по собі навіть могил. Лише нечіткі з часом спогади, страви, що їх досі готують, вважаючи українськими, слова... читати далі |
|
|
01.09.1950
|
|
Не маючи змоги втекти з села й розчинитись у міському натовпі, селяни нажахано спостерігають, як біля клубу після чергової нічної стрілянини в лісах, що тягнуться з гір вздовж ріки Бистриці, скидають тіла вбитих повстанців для опізнання. І кожна мати, чий син зараз воює в тій трагічній війні, сподівається, що її дитини там не виявиться...читати далі |
|
|
25.06.1941
|
|
Вони мовчали 50 років. Під час екзекуції територія заводу була обгороджена колючим дротом, а місцеві мешканці заблоковані в хатах. Але крики та звуки пострілів не можна було приховати. А потім — нестерпний трупний запах...читати далі |
|
|
|
|
На карті відображено 200 випадкових подій.
|
|
|
Кожному з нас є про що згадати ... У кожній родині з покоління в покоління переказуються смішні й сумні, гіркі або героїчні події, які перетворюються в сімейні легенди.Ми зобов'язані це зберегти. Не дайте зникнути історії своєї сім'ї. Напишіть про неї тут. Напишіть про те, що трапилося з вами. Залиште велику історію історикам. Напишіть чесну історію самі. Ласкаво просимо на сайт Memuarist.com! Затишку і тепла Вам!
| Для перегляду подій на інших мовах виберіть мову в шапці Головної сторінки і перейдіть в розділ "Карта подій".
Для перекладу події на Вашу мову виберіть мову зі спливаючого меню на сторінці події. | |
|
Всі події |
|
Вони мовчали 50 років. Під час екзекуції територія заводу була обгороджена колючим дротом, а місцеві мешканці заблоковані в хатах. Але крики та звуки пострілів не можна було приховати. А потім — нестерпний трупний запах...читати далі |
|
|
Не маючи змоги втекти з села й розчинитись у міському натовпі, селяни нажахано спостерігають, як біля клубу після чергової нічної стрілянини в лісах, що тягнуться з гір вздовж ріки Бистриці, скидають тіла вбитих повстанців для опізнання. І кожна мати, чий син зараз воює в тій трагічній війні, сподівається, що її дитини там не виявиться...читати далі |
|
|
Після війни село стало моноетнічне. Поляки і євреї зникли. Їхні замкнуті в собі невеликі громади не залишили по собі навіть могил. Лише нечіткі з часом спогади, страви, що їх досі готують, вважаючи українськими, слова... читати далі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|