Широка річка

ШИРОКА РІЧКА

Так називалося плесо за селом, де широко розлилась річка Тетерів. За коротку ніч викупався місяць в широкій річці. Вона почала оживати – ранок. З дна почала підніматися водяна рать. Повільно виповзали на берег черепахи. За ноги чіплялися піявки. Розпластавшись, наче зелені долоні, лежали жаби на поверхні листків латаття, намагаючись спіймати комарів. Їх розігнав вуж, який гордо переплив течію. Ось розбігався зигзагами карась. З сірими спинами поспішали на охоту щуки. Зграйками біля берегу на мілині шугали пліточки. По той бік річки своє віття обмивала верба. Розсікаючи повітря, заграла обірваними струнами волосінь. І раптом на гачок піймалась величезна щука. На радощах Антон на березі став її звільняти з гачка. Вона схопила його сильними зубами за палець, поранила. Неділі дві заживала рана. Натамість зосталося фото Антона – в піднятій руці щука, а хвіст стелиться по траві.

На широкій річці ми мали сінокос в двадцять соток. Батько в погожу днину косив сіно, ми з матір’ю сушили, перевертаючи покоси. В покосах було багато суниць. Я і Василь зі смаком їх ласували. В погожу днину сіно висихало за один день. А вечором підводою, за дві ходки, батько привозив його на подвір’я. На другий день гуртом викидали сіно на горище. Це був пахучий зелений корм для корови на всю зиму. Одного разу разом з сіном привезли довгого чорного вужа. От він ухитрився висисати молоко в корови. Батько застав його на місці злочину. Обмотавшись за ногу корови, вуж присосався до дійки. Корова була схвильована. Батько осторожно кінчиком коси перерізав його надвоє.